Колінний суглоб – одна з найскладніших структур людського організму за анатомічною будовою, що забезпечує максимальну мобільність кінцівки для виконання рухів практично у всіх площинах. Комплекс навколосуглобових та внутрішньосуглобових зв’язок тонко організовані в єдиний механізм, де кожен виконує свою безпосередню роль і є незамінним у цьому.
Симптоми ушкодження передньої хрестоподібної зв’язки
Ушкодження зв’язкового апарату коліна точно не залишиться непомітним для пацієнта:
- набряк коліна, збільшення його в об’ємі та наявність гематом практично одразу після травми
- неможливість активних рухів в суглобі
- хрускіт, клацання в суглобі
- відчуття нестабільності, патологічної рухомості структур коліна
При цьому, виражених больових відчуттів зазвичай пацієнти не відчуватимуть. Больовий синдром може бути ознакою поєднаної травми, додаткових розривів менісків, внутрішньосуглобових переломів.
Ці ознаки допоможуть точно зорієнтуватись про наявність ймовірного ушкодження колінних зв’язок та вчасно звернутись за допомогою до профільного фахівця, лікаря-травматолога медичного центру Руденка.
Хто частіше звертається з ушкодженням передньої хрестоподібної зв’язки
З огляду на високоорганізовану і стабільну конфігурацію колінного суглоба, суттєві пошкодження його зв’язкового апарату трапляються з пацієнтами у звичайному житті не надто часто, чого не можна сказати про професійний спорт. Передня хрестоподібна зв’язка – основний стабілізатор коліна, що забезпечує рухи суглоба в передньо-задньому та внутрішньому напрямках та організовує просторову орієнтацію коліна, автоматизуючи складні рухи.
Ушкодження передньої хрестоподібної зв’язки – високоенергетична травма, що потребує прицільного впливу травмуючого агента в структури коліна з ротаційним напрямком та інтактності при цьому гомілковоступневого та кульшового суглобів. Саме тому, найчастіше патології зв’язок стосуватимуться спортивних травм, а саме:
- лижників
- сноубордистів
- футболістів, баскетболістів, волейболістів
- а також, виникатимуть при дорожньо-транспортних пригодах та інших типах подій, що мають в основі важку політравму
Вкрай важливо отримати кваліфіковану допомогу не втрачаючи час, оскільки травми зв’язкового апарату коліна потребують прискіпливої уваги, зокрема і в питаннях хірургічного лікування. Не ліковані ушкодження зв’язок коліна та відсутня професійна реабілітація не лише в наслідку обмежуватимуть рухи в суглобі, а й значною мірою впливатимуть на прискорення дегенеративних процесів суглобових структур. В разі, якщо цілісність передньої хрестоподібної зв’язки не відновити, втрачатиметься унікальна «автоматичність» рухів у колінному суглобі і з’явиться потреба постійного контролю над коліном, що спричинюватиме звичне напруження в параартикулярних м’язах та ризик безконтрольної травматизації менісків. Це знизить фукціональність усієї кінцівки загалом, зокрема за рахунок неправильного перерозподілу навантаження та відсутності адекватної амортизації суглобових структур.
Лікування ушкодження передньої хрестоподібної зв’язки
Варто розуміти, що лікування розривів передньої хрестоподібної зв’язки є виключно хірургічним. Жодні консервативні методи чи реабілітаційні заходи не відновлять цілісність структури зв’язки, а відтак про повернення до звичної рухливості у повсякденному житті, а тим паче спорті, не може йтись.
Пластика передньої хрестоподібної зв’язки відбувається артроскопічно, тобто через невеликі розрізи на шкірі за допомогою введення інструментів у порожнину суглоба. Оперативне втручання виконується під контролем відеокамери, що дозволяє повністю візуалізувати процес для хірурга та інтраопераційно оцінити стан внутрішньосуглобових структур, а також об’єм і хід втручання. Артроскопічна пластика ушкоджень передньої хрестоподібної зв’язки полягає у штучному створенні каналу у стегновій та великогомілковій кістках, максимально подібно до ходу анатомічного положення зв’язки, та проведення через нього трансплантату зі штучних тканин або ж тканин організму людини.
Чи можна зшити фрагменти власної зв’язки без застосування додаткових тканин?
Технічно це можливо, але коректне функціонування зшитої зв’язки на сьогодні є дискутабельним. Існує надто високий ризик повторного розриву зшитої хрестоподібної зв’язки, що може потягти за собою більш тривалий та складний період реабілітації.
Які ж трансплантати використовуються на сьогодні у пластиці передньої хрестоподібної зв’язки?
- Штучні
Їх застосування має незаперечні переваги:
- зменшення часу оперативного втручання
- відсутність потреби у заборі власних тканин пацієнта
Але, серед недоліків такого виду замінника є:
- обмежений час служби трансплантату
- необхідність застосування металевих фіксаторів
- відсутність зрощення з кісткою
- Алотрансплантат
Метод заснований на використанні донорських зв’язок, але передбачає ризик інфікування та виникнення імунологічної реакції відторгнення чужорідних тканин.
- Аутотрансплантат
Ця техніка полягає у заборі власних сухожилків з інших анатомічних ділянок, із кістковим блоком або без такого. Метод має повну біосумісність, не підвищує вартість оперативного втручання, виключає можливість інфікування. Оскільки подібна травма характерна для спортсменів, перед операцією важливо планувати місце забору трансплантату, аби не травмувати додатково найбільш активно задіяні групи м’язів у спортивній діяльності.
Операцію з пластики передньої хрестоподібної зв’язки можна виконувати одразу після травми. Процедура не потребує специфічної підготовки та тривалого перебування у стаціонарі. Втручання абсолютно безболісне завдяки спинномозковій анестезії. Пластика передньої хрестоподібної зв’язки вимагає від спеціалістів майстерності та досвіду вибору найкращої тактики ведення пацієнта як до операції так і після. Цим по праву можуть пишатись лікарі медичного центру Руденка – наш колектив фахово підходить до кожної клінічної задачі та знаходить оптимальні рішення, керуючись міжнародними рекомендаціями та опираючись на власний багаторічний досвід.
Реабілітація після оперативного втручання починається одразу ж наступного дня. Кінцівка обов’язково фіксується з’ємним пристроєм - тьютором, гіпсова іммобілізація як правило не застосовується. Наступати на оперовану ногу можна з застосуванням милиці, аби не створювати надлишковий тиск на кінцівку. Милиця буде необхідна впродовж наступних чотирьох тижнів для підтримки, тож подбайте заздалегідь про найбільш комфортний для вас девайс.
Загалом, звичайний об’єм рухів відновлюється через 6-8 тижнів за умови перебігу післяопераційного періоду без ускладнень. Повернення до спортивного режиму необхідно обговорювати у команді із лікарем-реабілітологом з урахуванням особливостей конкретної спортивної діяльності.
Медичний центр Руденка у Запоріжжі– лідер у галузі ортопедії та травматології з високим рівнем довіри від пацієнтів. Наш колектив безумовно надає кваліфіковану допомогу усім пацієнтам, зберігаючи не лише професійність, а й максимально персоналізований підхід. Звертаючись до нашого медичного центру, Ви можете бути певні – ми збережемо Ваше здоров’я, беручи усі турботи на себе. Медичний центр Руденка – це професіоналізм, досвід та піклування про кожного.